Ми Прагнемо Змін

Замість тепла холодне вікно, замість вогню
дим.
Із глибини календаря
вирвано день.
Червоне сонце згоріло дотла. День догорає, з ним
на палаюче місто падає тінь.
Змін
вимагають наші серця.
Змін
вимагає наше життя.
У кожнім сміху, у кожних сльозах і пульсації вен.
Треба змін.
Ми прагнемо змін.
Електричне світло продовжує день, а коробка сірників пуста,
та на кухні синьою квіткою сяє газ.
Тихі розмови, чай на столі. Ця схема проста,
і більше зайвого нема. Усе є в нас.
Змін
вимагають наші серця.
Змін
вимагає наше життя.
У кожнім сміху, у кожних сльозах і пульсації вен.
Треба змін.
Ми прагнемо змін.
Ми не похвалимось мудрістю віч, ані вправними жестами рук.
Нам не треба це все, щоб об'єднатися разом.
Тихі розмови, на столі чай. Так замикається круг,
і раптом нам страшно стає ступити вперед.
Змін вимагають наші серця.
Змін
вимагає наше життя.
У кожнім сміху, у кожних сльозах і пульсації вен.
Треба змін.
Ми прагнемо змін.