Не Згасай

Чуєш?
Тиша дихає поруч з тобою
Знімаю з плечей давній тягар
Вечір тане за синьою млою
І слабкіше серця удар
Ти маєш право на слабкість
І в тому, на ніч, коли спогади теснуть
До сліз.
Ти маєш право сумувати
За домом, який уже часу минуле відніс.
Та тільки не роби зі спогадів стіни
Не ховай за ними майбутнє своє.
Нехай
Твоє вчора живе у тобі, та ти
Не живи у своєму вчора
Не роби з пам'яті квітку
Не губи в ній завтрашній день
Навіть зламана вітром гілка ще
Торкнеться весною небес.
Не згасай
Не згасай
Ще жива у тобі та іскра
Ще настане
Хвилина така
Коли біли бістить навіки
Ти маєш право не знати, що
Далі, коли все знайоме розсипалось в мить
Ти маєш право сумніви мати
Коли вже не віриш красивим словам.
Не все, що зламалось, потрібно складати.
Не кожен уламок вертати назад.
Є
Речі, які треба [спів] просто лишати
Щоб серце навчилося
Знов відчувати, що можна без вчора себе починати.
Та навіть у серці, де
Все догоріло, ще може лишитися крих та тепла.
Не треба минуле
Із пам'яті гнати.
Воно вже частина твого полотна.
Нехай твоє вчора живе не зникає, та місце для завтра в душі залишає
Не роби з пам'яті клітку
Не губи в ній завтрашній день
Навіть зламана вітром гілка ще
Торкнеться весною небес.
Не згасай
Не згасай.
Ще жива у тобі та іскра.
Ще настане хвилина така
Коли біль
Відпустить навіки