Падала Зоря

Він відкрив її серце так швидко і ніжно.
Ай, ай, ай. Оп'янив душу ніби солодким вином.
Солодким вином. Вона не відчувала тепла раніше.
Не відчувала. Він зрозумів, що вона, вона на мільйон.
Ай, ай. В рук його падала,
падала.
Ой, падала зоря у поле, там кохання розділили двоє.
Ой, падала із неба зірка і "На щастя!" - кричали гірко.
Ой, падала зоря додолу, бо вона не повернеться додому.
Падала зоря на плечі у той теплий осінній вечір.
Падала, падала, падала, падала в його обійми знову.
Падала, падала, падала, падала.
Не повернуся додому. Падала, падала, падала, падала в його обійми на вічі.
Падала, падала, падала, падала.
Тщ.
І кружляла патажно само ранє.
Само ранє. І від поцілунків боліли вуста.
Бо боліли, боліли. Він так її обіймав, ніби бачить востаннє.
Ай, ай, ай, ай. А вона розквітала, як тепла весна.
Ой, ма, в рук його падала,
падала.
Ой, падала зоря у поле, там кохання розділили двоє.
Ой, падала із неба зірка і "На щастя!" - кричали гірко.
Ой, падала зоря додолу, бо вона не повернеться додому.
Падала зоря на плечі у той теплий осінній вечір.
Падала, падала, падала, падала в його обійми знову.
Падала, падала, падала, падала.
Не повернуся додому. Падала, падала, падала, падала в його обійми на вічі.
Падала, падала, падала, падала.
Тщ. А він коханням окутав, тільки для нього розкута я.
Ми по одному маршруту під сонцем і в холоді, льоді.
Він носить квіти додому, наспівує нашим знайомим про те, як нам падали зорі.
Про те, що не скажем нікому. А ну давай щеее!
Падала, падала, падала, падала в його обійми знову.
Падала, падала, падала,
падала. Не повернуся додому. Падала, падала, падала, падала в його обійми на вічі.
Падала, падала, падала, падала.
Тщ.