Весна Не Злиться На Осінь

Весна не злиться [спів
На осінь
Літо не заздрить спів спів спів
Літо в моїх долонях.
[Спів я
Сніг на твоєму вікні
Від нас залишилися ріки, що сняться лише мені
З нами холодні ранки, мов зорі на дні води
Я грію в долонях спогад
А вітер стирав сліди
Весна не злиться на осінь.
Втрачає, щоб
Знов [спів цвісти
Я стану прозорим
Небом, де вітром залишишся ти
Весна не злиться на [спів
Осінь, хоч барви стирає зима
І літо живе
У серці, де холоду
Спів] вже нема
Я більше не кличу літо
Щось спить у старих листах
Зима розмикає руки і тане твій
Слід у снігах.
Нехай відболить
До краю
Нехай відшумлять дощі
Я знову сад плекаю
У випаленій спів душі
Не все, що минуло, попіл
Не все, що мовчить, зима
Тепло не зникає [спів
З серця, коли вже тебе нема.
Весна не зів'яне
На осінь, втрачає
Щоб знов цвісти
Я стану прозорим спів
Небом, де вітром залишишся ти.
Весна не зів'яне
На осінь
Хоч барви стирає [спів зима
І літо живе
У серці
Де холоду вже нема
Весна не зів'яне
На осінь
Літо не завжди живі