Скажи

Скажи,
ну як ти там без мене? Скажи,
чи досі ти одна? Скажи,
чи ще згадуєш про нас? Чи щаслива ти, коли вогонь погас?
Як швидко все змінилось непомітно.
Щасливі наші дні кудись розвіяв вітер.
Давні спогади постійно ходять коло мене і знов несуть мене до тебе мимоволі.
Я знаю, що сказав би, якби ти написала.
Які слова знайшов би, якби ти запитала.
Усі мої думки тепер летять в одну мішень.
Скажи, чому вони душу будять кожен день?
Скажи,
ну як ти там без мене? Скажи,
чи досі ти одна? Скажи,
чи ще згадуєш про нас? Чи щаслива ти, коли вогонь погас?
Скажи,
ну як ти там без мене? Скажи,
чи досі ти одна? Скажи,
чи ще згадуєш про нас? Чи щаслива ти, коли вогонь погас?
Здавалось, крила любові не знали кордону.
Ми так хотіли літати, набрали розгону.
Та мрії впали, розбились об камінь життя.
Не судилось зберегти до кінця почуття.
Може, це на краще і біль цей минеться, але чомусь моє серце до тебе все рветься.
І не йде з голови запитання одне:
чи ти згадуєш на мить хоч іноді мене?
Скажи, ну як ти там без мене?
Скажи, чи досі ти одна? Скажи, чи ще згадуєш про нас?
Чи щаслива ти, коли вогонь погас?
Скажи, ну як ти там без мене?
Скажи, чи досі ти одна? Скажи, чи ще згадуєш про нас?
Чи щаслива ти, коли вогонь погас?