Піднімуся В Небо Зіркою

Коли вечір запалює вогні.
Я знову бачу очі твої.
Нехай між нами тисячі доріг.
Я все одно прийду крізь тисячі тривог.
Твій голос залишається в мені.
Твоє тепло я відчуваю у сні.
Нехай між нами сотні літ.
Крізь ніч до тебе я лечу у сні.
Нехай навколо темрява густа.
Мене веде до тебе висота.
І навіть якщо згаснуть всі вогні.
Ти все одно залишишся в мені.
Піднімуся в небо зіркою,
Щоб ти мене побачив.
Піднімуся в небо зіркою,
Щоб ти мене покликав.
Піднімуся в небо зіркою.
Крізь ніч і дощі.
Піднімуся в небо зіркою,
Щоб засяяти в тобі.
Крізь теплий дощ біжать мої сліди.
Я все одно іду туди, куди.
Мене веде невидима струна.
Туди, де ти, туди, де я одна.
Над нами небо сяє голубе.
Я підіймаю погляд до тебе.
І хай навколо ніч і темнота.
Для тебе я засяю, як зоря.
Нехай навколо темрява густа.
Мене веде до тебе висота.
І навіть якщо згаснуть всі вогні.
Ти все одно залишишся в мені.
Піднімуся в небо зіркою,
Щоб ти мене побачив.
Піднімуся в небо зіркою,
Щоб ти мене покликав.
Піднімуся в небо зіркою.
Крізь ніч і дощі.
Піднімуся в небо зіркою,
Щоб засяяти в тобі.
І коли ніч опускає крила.
Я відчуваю, ти моя сила.
Нехай поміж нами дороги, дощі,
До тебе летять мої думки.
Піднімуся в небо зіркою, щоб ти
Мене побачив.
Піднімуся в небо зіркою,
Щоб ти мене покликав.
Піднімуся в небо зіркою.
Крізь ніч і дощі.
Піднімуся в небо зіркою,
Щоб засяяти в тобі.
Піднімуся
в небо зіркою,
Щоб засяяти
в тобі.