Давній Двір

Я знов прийшов у давній двір
Де юність досі сниться
Тут наш маленький цілий світ
У пам'яті скриться
Ми не лічили тих [спів] годин
Їх сипав час багато
А нині кожна з тих хвилин
Вертається як свято
А ми [спів] не знали
Які були
Не золотом роками
Не сріблом вечорами
А ми не знали
Які були багаті
Ми мали все, чого не купиш
Та зрозуміли це
З роками
Нас рознесло
По різних берегах
Та берег наш не загубився
В часі
Ще ті ж хлопчиська світяться
В очах
Хоч срібло вже торкнулося волосся
Не повертаю молодість назад
Нехай живе там, де їй [спів] добре жити
У голосах
У пам'яті, у снах
У тих, кого
Не здатні ми забути, [спів
А ми не знали які
Були багаті
Не золотом роками
Не сріблом вечорами
О, а ми не знали
Які [спів] були багаті
Ми мали все, чого не купиш
Та зрозуміли це
З роками
Пора йти.
Нехай собі летить
Усе, чого назад вже не вернути
Та є в душі незгасна
Та блакить
Де можна знов усіх своїх почути
І хай давно розбіглись
Хто куди
Життя усім роздало різні [спів карти
А пам'ять стереже щасливі миті
Які дорожче золота
І срібла
А ми [спів] не знали
Які були багаті
Не золотом роками, не сріблом вечорами.
[Спів
А ми не знали
Які були багаті
Ми мали все, чого не купиш
Та зрозуміли це
З роками.
[Спів