Клітки

Ми звикли жити поміж сті
Де кожен крок чужий закон
Ховали мрії всі руті
З невіру брали у полон
Навколо нас холодне скло
А в небі простір без кінця
Здавалося, все затягло
Та ключ стискала
Десь рука
Ми так боялися піти
Що аж злякалися висот
Не бачили крізь темноту
Дверей немає і замків
Клітки клітки без сумків
Клітки клітки без дверей
В полоні лесних ми думов
Серед оманливих ідей
Кітки, кітки не тримай
Відкрий вікно і відпусти
Зроби слід просто встань
Єдиний ключ від них - це ти
Є клітка з пам'яті і образ
Є клітка спізно та дарма
Де кожен день сухий наказ
А віри в диво вже немає
Я квітка споглядів чужих
Що нам диктують ким рости
І ми роками серед них спалили власні
Всі мости.
Та десь під попелом думок
Пульсує серце наче струм
І шепотить у вертий крок
Ти вільний знов від цих тортур
Клітки, клітки без сумків
Клітки, клітки без дверей
Полоні власних ми думок
Серед омамливих іде
Кітки, квітки не тримай
Відкрий вікно і відпусти
Зроби свій вибір просто встань
Єдиний ключ від них - це ти.
Не треба
Ламати увесь цей світ.
Не треба бігти у ніту
Зроби один упевнений крок і знищиш
Назавжди межу ту.
Немає град, лишився страх.
Немає мурів.
Є тільки ми.
Допоки
Вогник не згас в очах
Ми вийдемо разом із пітьми
Кітки, кітки у димотки
Кітки від сели
Ми розірвали цю тюрму
Наві світло ми зійшли
Кітки, клітки відпусти
Нехай розвіються як ти
Немає грат, немає стіл
Є тільки небо на дусі
Клітки клітки
Не майст небо і
Тільки небо
І мир
Клітки
Я тільки небо
І мир