Відлетіли За Моря

Жовтим листям укривається земля
Наче осінь пише спогад із доля
Вітер тихо ще поче біля хат.
А мені ніток не вистачає тебе чекати
Стало тихо у саду під небесами
Тільки хмари пропливають над полями
І кудись за обрі тягнуться думки
Де лишились наші юності роки
І летять вони туди, де теблі сни, де немає ні розлуки, ні зими.
А душа не хоче вірити в дива, та додому знов повернеться весна
Аж уравлі відлетіли за моря
Залишивши нам осінні поля.
В небі та не їхній крик удали ні
Наші спогад про найкращі наші дні
А журавлі відлетіли вдалечі, забираючи з собою теплий дім.
Та я вірю повернуться знову вони.
Повернуться до серця теплі снико
Вже холодніє земля.
Перший достукає тихо до вікна
Я дивлюся в небо повне самоди
І питаю, чи повернешся сюди
Бо життя немов дорога пролітає
Щось забирає
Щось назад вертає
І нехай сьогодні холод за вікно, я все одно чекаю тепла разом
Може час розставить все на своє місце
Може знову стане сонячно в серцях
І коли над нами крила прошумлять зрозуміємо
Не все пішло в небуття
А журавлі відлетіли за моря
Залишивши нам осінні поля.
В небі та не їхній крик удали ні
Наче спогад про найкращі наші дні
А журавлі повернуться навесні
Принесуть тепло на крилах золотих
І над рідною землею знову їхній спів, бо додому повертається той, хто любить