Ружа

Ружу в гози заплела, посміхнулась і пішла.
Я за нею стімала.
Ой, Бобав, бо ходу червона, то білява, то з характером, як лава.
Я не знаю, що робити.
Хочу просто поруч бути.
Ой ружа, ружа, ружа, в голові дурман, і я попав у дві капкани.
Сам не знаю, як і самой.
Ружа, ружа, ружа, ти мене звела з ума.
Я хотів тебе забути, та не можу.
От біда.
Та не можу.
От іда.
Ти проходиш, я мовчу.
Хоч сказати щось хочу.
Ти кидаєш погляд з підвіє, спокій мій.
Ой, ружа, ружа, ружа, в голові турман, і я попав у твій капкан.
Сам не знаю, як і самой.
Ружа, ружа, ружа.
Ти мене звела сума.
Я хотів тебе забути, та не можу.
От біда.
Хто сміється, то мовчить, то поцілує, то уколить.
Я не знаю, що робить.
Хочу просто поруч бути я.
Ой, ружа, ружа, ружа, в голові дурма, я попав в твій капкан, сам не знаю як.
І сам.
Ой, ружа, ружа, ружа, ти мене звела з ума.
Я хотів тебе забути, та не можу.
Отпі.
Ой, ружа, червона ружа, ти мені запала в душу.
Ой, ружа, моя ружа, хочу бачити тебе знов.
Ой, ружа, ружа, ружа, в голові дурман, і я попав в твій капкан.
Сам не знаю який самий.
Ружа, ружа, ружа.
Ти мене звела сума.
Я хотів тебе забути, та не можу.
От біда.